Рання пташечка Моя!
Я розбудив тебе насвітанку, щоб ти разом з творінням небесним славила Мене. Ти прокинулась, і тут, разом зі Мною стоїш на колінах, молячись Мені. Ти відчула, як Я посміхаюсь до тебе, Моя люба дитино! Твої сльози – це поцілунок Моєї любові до тебе. Вони освітили твоє обличчя. Ти радуєш Мене, що дозволяєш Мені бути близько тебе. Я тут, знаходжусь коло тебе і спостерігаю за тобою. Довірся Мені.
Скоро зійде сонечко і ми разом будемо робити для Мене Мої справи. Відчувай Мою Присутність. Це так просто, так як відчувати те, як ти дихаєш. Я вчу тебе шукати Мене. Я присутній всюди. Кожну мить Я відповідаю тобі і закликаю любити. Ти маєш бути повна любові Моєї. Через тебе струмує потік благодатей для інших, що даю в тобі. Ти – Моє сонечко і маєш світити на радість усім. Люди помічають у тобі Моє Світло, вони відчувають його тепло. Вони збираються коло тебе, не освідомлюючі цього. Просто їм добре бути з тобою.
Ти приходиш до Мене щодня. Я живлю тебе ліками Своїми, які очищують тебе. Я дарую тобі мир і благословення у серці. Я наповнюю тебе Своєю Любов`ю. Те, скільки ти можеш вмістити, залежить від тебе, від того, наскільки ти бажаєш зі Мною єдності. Дві половинки ніколи не з`єднаються, якщо їх не змастити обох клеєм. З одної сторони – це не надовго, любий сильніший тиск, і вони розлетяться у сторони. Ти маєш бути чиста і бездоганна. Твої помилки ніколи не затримаються на твоєму серці, якщо ти віддасиш їх Мені. Я той, хто милує. Якщо ти поранила палець, і не витягнула одразу скалки, він починає гнити. І як не прибігти до лікаря, можна втратити його. Ти сама можеш допомогти собі, але належну дезинфекцію можна зробити стерильними інструментами.
Скільки таких є хворих! Вони запустили свої хвороби тим, що ніколи не приходять до Мене. Їхні душі гниють у них на очах. День за днем вони все більше розкладаються. Їм не потрібен лікар, бо вони самонадіяні. Ти можеш помітити це в їхніх очах. Вони прикрашають своє лице посмішками, вдають, що вони щасливі, але їхні очі сумні. Їхні душі плачуть, і вони не знають про це, бо хто їм скаже?
Вони насичуються хлібом щоденним, тим, який наповнює тільки їхні шлунки. Я – хліб життя. Хто їсть Мене, буде мати життя вічне. Вони думають, що будуть жити вічно на цій землі. Вони готують собі вишукані страви і годують себе своїм богом. Вони поклоняються йому, шукаючи задоволення від їжі.
Нехай не буде в тебе інших богів, окрім Мене! Не може людина двом панам служити, бо одного буде слухати, а другого зненавидить. Кожне з людських пожадливостей відбирає у них частку себе. Вони прив`язали себе до них і не знаходять себе. Кожен, хто не в Мені, той не від Мене. Що вони скажуть, коли прийдуть до Мене? Ми думали про Тебе, говорили про Тебе. Але були не зі Мною! І Я вивергну їх з уст Своїх, бо вони літеплі!
Скажи їм що світ дає миттєві задоволення, які закінчуються з їх земним життям. За своїми вчинками вони отримають або не отримають життя вічне.
Моє царство надходить. У ньому перебуватимуть святі. Ніщо не чисте не увійде у нього.
І, накінець, скажу тобі, Моя дитино, що ніщо не звільнить тебе від ядовитої отрути, яку випускає у світі жало його. Бо уражений в одну ділянку отруюється весь. У Мені твоє спасіння. І якщо захочеш жити, ти кричатимеш „SOS!”, ти простягнеш до Мене свої руки, і Я, не зволікаючи прийду. Я підійму тебе і дам тобі ліки, які здобув для тебе Своєю смертю на Хресті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385801
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2012
автор: Услада