* * *
Знайомі, і не більше, ми.
Нас не поєднує нічого.
Нас не поєднує нічого?
Чому ж тоді душа щемить?
Дивуюсь: скільки словесав,
не склав про тебе і рядочка.
Не склав про тебе і рядочка?
Тоді про кого ж я писав?
У віршах вимріяв, у снах.
Ти поруч і не треба більше.
Ти поруч і не треба більше?
Неправда. Правда лиш одна:
бринить душа, немов струна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385844
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА