Це не дар, не прокляття
Думки жар, слів багаття
Зігріває або пепелить.
Крик душі, а не спів…
Ланцюгами рядків
тугу, смуток і біль
прикувати.
Цвяхи фраз
В тінь образ.
Сподівання й надії прип’яті.
Не все терпить папір,
Потрапляючи в вир,
Аркуш наче не хоче страждати.
Як спокута за гріх
Переступить поріг
І попроситься заночувати.
Шепіт в тиші як крик,
Як пульсуючий ритм,
Вчить безсонням цей світ відчувати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385926
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2012
автор: ABIV