Всі тікали подалі від влади
У поля болота і ліси
Та тихенько сиділи у хатах,
Щоб не злити у погонах бісів.
Увесь харч віддали без сперечок,
Бо ж не лізти під пулі самим.
Все забрали: муку, м'ясо, гречку,
Не зоставили дітям малим.
Умирали усі в тяжких муках.
Хоронити не було кому.
Звідусіль простягнуті руки:
Вимирало потроху село.
Ще учора сміялись із діток
Молодиці в вінках запашних,
Та зів'яли ті звивисті квіти,
Та й дівчата уже як жінки.
Чорні лиця і зморені очі,
Вже пройшли веселощів дні,
Косу стара мара на них точить,
Щоб скосити квітки молоді.
Темний звір пожирає всю націю
Сотні тисяч невинних людей,
Щоб довести комусь чиюсь рацію
І реальність чиїхось ідей.
26.12.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386019
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2012
автор: ulin44