Зима свою красу несе
Коли природа спить і сили набирає.
Розкішні барви білих покривал….
В задумі ліс, могутній вже дрімає.
Життя не припиняється ніяк,
Лишень на хвильку стане відпочити.
Щоб силою новою в променях весни
Весь простір знов заполонити.
То час екзамену для всіх створінь.
І кожен наперед повинен припасати.
Не встоїть ледар в час скрутний –
Сам мусить час важкий долати.
Коли зима приходить у житті,
Багато хто без рідних і без дому.
Минули швидко радісні літа …
Хто їх зігріє у студенну пору.
Стоять намети для бездомних злидарів.
Хто їх привів на фінішну дорогу.
Та чашка чаю і голодний бутерброд
Не змінять їх трагічну долю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386046
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2012
автор: А.Б.В.Гість