Пусти,дай забути!
Тебе,я не хочу шукати.
Дай зіскочити!
І більше не думати про твої вуста.
Хай не приносить вітер
Твій запах,
Хай не шепоче
Твоїми словами.
Я знаю,що давно хворий
І вночі
Перед очима
Ти.
Серед інших
Карооких,
Тебе виглядаю,
Кайфую,страждаю,
Словом,
Хворим виглядаю.
Думки мої і почуття
Не відправлю,
Не передам.
Позгризаю нігті,
Як сповідатися,
Так сам на сам.
А ти тут не зарадиш,
Кохання вже не зрадиш,
Бо не моя,
Не моя.
Не зі мною.
Я й досі зцілююся
Коли напиваюся
Сухим,білим вином.
Читаю вірші на столі,
На кшталт:"Якби не було війни"
І:"Земля-ми всі твої сини"
А ти п'єш віскі
П'яна обнімаєшся
Зі своїм меном,
І в підсобці трахаєшся
З незнайомим барменом.
Посміхаюся тобі,
Мовляв,молодець.
Життя яскраве,вітряне.
А кохання не тривале,повітряне.
І я-дибіл,
Пишу тобі листи,
З віршами,шифрограмами.
Врешті решт,з почуттями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2012
автор: Микита Салапита