Тетяна Дем’янова, Сонет

Дозволь  –  і  здійсню  давнє  я  бажання  –
В  тобі,  неначе  в  морі,  утоплюсь
І  неба  –  у  твоїх  очах  сіяння  –
Своїми  поцілунками  торкнусь...

Дозволь  –  шепну  тобі  завітне  слово,
Щоб  ти  почула  співи  солов’я
І  взимку  весняним  цвітінням  знову,
Як  вишня,  розцвіла  б  краса  твоя...

Дозволь  –  і  я  нестримною  любов’ю
Тебе  від  сірих  буднів  затулю,
Твої  долоні  сонечком  наповню
І  ніжностями  душу  затоплю...

Дозволь...  Хоча  б  до  ніг  твоїх  схиляться...
І  навіть  це  для  мене  буде  щастя...


Таццяна  Дзям'янава  
Санет

Дазволь  –  я  споўню  даўняе  жаданне  –
Ў  табе,  нібыта  ў  моры,  патану
І  неба  –  у  вачах  адлюстраванне  –
Сваімі  пацалункамі  крану…
 
Дазволь  –  шапну  табе  такія  словы,
Каб  ты  пачула  спевы  салаўя
І  ўзімку  пышнай  квеценню  вясновай,
Бы  вішня,  расцвіла  б  краса  твая…
 
Дазволь  -  і  я  нястрыманай  любоўю
Цябе  ад  шэрых  будняў  затулю,
Твае  далоні  сонейкам  напоўню,
Тваю  душу  пяшчотай  абаўю…
 
Дазволь…  Хаця  б  да  ног  тваіх  прыпасці…
І  гэта  нават  будзе  мне  за  шчасце…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386219
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 20.12.2012
автор: Валерій Яковчук