Десятий дощ минув

Одне  місце…
Один  погляд…
Один  поцілунок  на  двох.
Одна  проза…  
 Тільки  пам’ять  
Поєднує  обох.
Палаючі  барви,
Відчинені  вікна,
Запах  повітря,
Десятий  дощ  минув.
Кава  у  ліжко,
Дим  твоєї  цигарки,
Невже  ти…
На  віки  забув?
Я  знаю  усе
Пам’ять  тіла  назавжди,
Буде  зі  мною  
Тепло  твоїх  рук.
Ця  мить…
Почуття…
Воно  справжнє,
Не  стерти  його
Вітром  розлук.
́́́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386221
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2012
автор: Міра Ковальчук