В часи депресії сліпої
У Кобзаря були запої.
Підкрутить вуса - і до шинку,
Горілку сьорбати під шинку.
І буде пити, пити, пити
Гірку жидівську оковиту,
Зеленим змієм оповитий,
Писати сяде заповіти.
На світі жив Потьомкін Гриша,
Коли з*їжджала в нього криша,
Коли була у Гриши криза,
То починалась нігтєгриза.
Собі обкусював всі нігті,
Та ще й облизував по крихті,
Допомогало фіфті-фіфті:
Догриз до крові - можна бігти.
В часи печалі Саша Пушкін
Не скиглив тихо з-під подушки,
Переночує у мамзелі,
І знову жвавий та веселий.
Якщо депресія й була би,
То в нього баби, баби, баби,
Любив усіх, не вибирав би.
На бабах зналися араби!
А я не Пушкін, не Потьомкін,
Ані горілки, ані тьолки,
Коли біда кусає хижо,
Мене хвилює тільки їжа.
Я буду жерти, жерти, жерти!
І будуть жертви, жертви, жертви,
Не зможу платтячка наперти,
Бо стану діжей замість жерді.
Я буду їсти, їсти,їсти
Усе шкідливе та корисне,
Увесь халяль, кошерне й пісне,
Допоки лусну ненавмисне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386408
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 20.12.2012
автор: Fragola