"Бо справжні приходять мовчки, немов додому,
Скидаючи зайвий одяг, колишніх, страх..."
(Ольга Кричинська АБО)
Це в жінці існує даністю,
З дня в день, з року в рік, крізь віки -
Одвічне бажання справжності…
Ви чуєте, чоловіки?
Ви чуєте ? Все так просто,
Лиш будьте собою, не більше.
Міняється час і простір,
Вона ж не бажає інших.
Інших, насправді, багато -
Хитрих і злодійкуватих-
Успішних, всесильних, пихатих,
Державних і тих, - зіркуватих,
Гарячих, принадних і смілих,
Веселих і зарозумілих,
Вірних, надійних, рогатих,
Мудрих і мудакуватих,
Привабливих, радісних, млосних,
Смішливих і надто серйозних,
Коханих невдах і п’яничок,
І просто гарненьких сідничок,
Мерзенних, невтішних, поважних….
Та жінка бажає справжніх!
А справжні приходять мовчки,
Поперши колишніх і страх,
Бо знають бажання жіночі,
І не для спочинку у снах
Лягають до ліжка щоночі,
Зникають десь потім в світах…
Що їм за біда, як жага та
Назавтра обернеться болем
Ти згодна платити ту плату, -
Сама собі вибрала долю …
Все так, і не так, і то правда,-
За справжньої пристрасті мить
Століття віддати ми раді
Чого ж тоді серце щемить?
Чого ж тоді сумом повиті
Прекраснії очі дівчини?
Де ж справжність? – Гай–гай, там щомиті
Вже інша спливає личина…
Вже б час спокійніше сприймати
Все те, що є в людській натурі –
Все тих же мімікроприматів,-
Дворняжок у лев’ячій шкурі.
Та в жінці існує те даністю –
Крізь зради й гіркі помилки
Вона все ж шукає справжності,
Ви чуєте, чоловіки?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386412
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2012
автор: Валентин Бут