Вчинок українського слідчого.
Йшов допит черго́вий (попавсь за шантаж)
Колишнього міліціянта
- «Коли ж ви наважились в хибний віраж?
Й - посаду так осоромляти?»
- «Тоді, в дев,яностих, скажу чесно я:
Нам - майже нічо́ не платили.
А в кожного з нас були – діти, сім,я
Ми мусили житі, й мутили...
Пізніше – організувалися разом!
Навчилися жить, заробляючи...»
Не «зек «перед слідчим сидів, і не блазень -
Звичайний, як ми тут всі, дбаючий...
Закінчився допит. І слідчий гадав:
Що ниньки тут найважливіше:
Мундир захистити? закрити вуста?
Чи теж - гроші взяти скоріше?
Посо́вавсь, і позов почав готувати!
Отак! Проти тих, хто в минулому
Затверджував міліціянтам зарплати,
І - пенсіями приголублені...
20.12.12 р.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386503
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 21.12.2012
автор: Юхниця Євген