На межі (зі спогадів наркозалежного)

Привіт,мала.Як  там  сім'я,робота,мама  з  татом?
Ти  вибач  довго  не  дзвонив...
Що,кажеш  все  в  порядку?Добре.
І  вже  малий  заговорив?
Чудово,хай  росте  великий,
Дай  Бог  пограємось  із  ним.
Що  я?Ну  так  собі,тримаюсь.  
Давно  не  снився  героїн.
Додому?Вибач,  ще  зарано
Якщо  відпустять-не  вернусь.
А  далі  знаєш-"друзі","голка"...
Бувай.Як  зможу-відпишусь

Все  було  просто-  друг,пакетик  з  клеєм...
Амфетамін,"травичка",героїн.
Ти  на  шляху,  з  якого  не  повернеш
Ти  помираєш,та  не  хочеш  змін
Токсичний  клей  обпалить  тобі  горло
Легені,серце  зірвеш  на  "траві"
Батьків  покинеш,грюкнувши  дверима
Сни  не  несуть  полегшення  тобі
І  так  живієш  без  сім'ї  і  рідних
Допоки  не  дістанешся  межі
І  крізь  дурман  нарешті  зрозумієш-  
За  нею  не  лишаються  живі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386614
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.12.2012
автор: Чернець