Зима намалює на вікні візерунки,
І грязний асфальт білим снігом покриє.
Мороз на щоці розпалить поцілунки
Й красу неповторну для світу відкриє.
Усюди лежатимуть митецькі картини
Й на склі розцвітуть від холоду квіти.
У “корках” застрягнуть через зиму машини –
В машинах вночі народяться діти.
Студент невідмінник пропустить контрольну,
А бабця старенька не піде в аптеку.
Скує у заметах дорогу роздольну
І вже не зрубають в Карпатах смереку.
В квартирах, зненацька, потріскають труби,
А в ЖЕКу кричатимуть: “Ми не встигаєм!”
Жінки розхапають із продажу шуби
Й уп’ються хлопи не пивом, а чаєм.
Замерзне тролейбус далеко в дорозі
І ноги замерзнуть від того чекання.
Та може хтось знайде на тому морозі
Солодке й гаряче, як сонце кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386665
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2012
автор: Бойчук Ігор