Подруга

Надією  живу,  вона  одна  мене,
Не  обійшла,  не  залишила,
В  годину  тажкую  мою,
Теплом  своїм  зігріла,
І  віру  повернула  їз  забуття,
Її  вона  в  минулому  знайшла,  
На  тих  дорогах  де  навчалась  я,
Законам  вічного  життя,
На  помилках  своїх,  не  на  чужих,
То  падала  то  піднімалась,
Любові,вірності  шукала,
На  тих  дорогах  втратила  я  їх,
Сьогодні  не  одна,
Тепер  вас  двоє,  
Охороняєте  мене  в  світах  моїх,  
Та  без  любові,  ні  спокою,  ні  щастя  не  знайти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386811
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.12.2012
автор: Тамара Піддубна