***
Не зрозумієш ти найвищої краси
Допоки в місто Лева не приїдеш
І тут натхнення-музу знайдеш, мов роси,
Життя у казку враз собі полине.
Щораз краса львів’янок змушує тремтіть,
Відводити від сорому цікаве око,
А ще за ними серденько кудись летить
Шукать натхнення, доленьки проворно.
***
Львів’янки мріють в шпацерах собі
Шукають ніжне щастя невимовне
І філіжанка кави стигне мимохіть...
Пускання бісиків - заняття непоборне.
Але хто бачить місто вже без них -
Вони надія наша і натхнення
Їх погляд топить тонни-тонни криг
І усмішка приходить, потепління.
22.12.2012 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386921
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.12.2012
автор: Андрій Яремко-Ярий