Послання егоїсту

Ти  впевнений  у  собі,  але  не  в  інших.  Вони  можуть  зрадити  або  ще  гірше-  продати  задешево.
Ти  коли-небудь  бачив,  як  розбивають  чужі  мрії?  Як  таврують  невдачею  того,  хто  ще  вчора  стояв  біля  тебе?  Якщо  й  помічав,  то  не  особливо  страждав.  Ти  коли-небудь  плакав  не  від  злості?  Скількох  ти  відлякав  від  себе  домінуванням?  Чому  ти  не  кажеш:  "ми",  а  тільки"я"?  Тобі  подобається  бити  боляче.
Але  ти  ніколи  не  впевнений  у  щирості  інших.  Ти  віриш  тільки  в  себе.  Трохи  нарцис.  Сам  для  себе  тотем.  Як  головний  жрець,  ти  приносиш  у  жертву  божеству  власного  егоїзму  розтоптані  серця  і  знехтувані  потуги.  Хтось  намагався  зробити  тебе  кращим.  Але  в  кам'яному  виразі  твого  характеру  немає  нічого  зайвого,  а  різець  доброти  зламався,  тільки  торкнувшись.  Тут  бракує  золота,  дорогоцінних  каменів  і  багряниці.  І,  зовсім  забула,  лаврового  вінка.  Ти  поставив  себе  на  престолі,  знаєш,  люди  радше  вірять  лжепророкам,  ніж  самопроголошеним  месіям.
Ти  б  хотів  жити  у  вежі  на  висоті  кількох  кілометрів  над  рівнем  моря,  серед  хмар,  у  кімнаті  з  дзеркалами.  Невидимі  служники  приносили  б  тобі  все  необхідне,  але  не  руйнували  тет-а-тет  із  коханим  собою.  Фромм  казав,  що  егоїсти  не  люблять  навіть  себе,  вони  дуже  нещасні  люди.  А  ти  здаєшся  щасливим.  Кесареві-  кесареве.  О,  народжений,  щоб  приходити,  бачити  і  перемагати.  
Коли  ти  жив?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387146
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2012
автор: твоя К.