Час не шулер - грає чесно,
тільки я ведусь як фраєр.
Вже півста неначе щезло -
а каміння ще збираю.
Із життям награвся вволю,
а на фарт лише п`ять-пусто.
Взяв би жереб собі в долю,
так в кишенях теж не густо.
І на свято в мене будні -
хруст сухарний в три карати
та три краплі лиш на кутні
і нема кого картати.
Жив як грав - не варто свічки -
день і ніч, як чіт і лишка.
Час на кон - витратна звичка -
в казино спустив, як фішки.
В до-мінорі звук марудний -
стук прощальний домінує.
Вся надія що в день судний
всі рахунки обнулю я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387191
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.12.2012
автор: Олександр Деркач