Білим інеєм щастя на твоєму вікні,
Мов художник малюю старанно,
На мольберті лягають рядочками дні,
Час галопом крізь нас і все мимо.
Я лишилась весною, хоч так зимно одній,
Скільки квітів мені треба словом зігріти.
І в душі заховаю, Коханий, сувій,
Щоб весну цього року нам разом зустріти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387197
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2012
автор: Любомила