Спинись, мовчи, - не треба слів!
Нехай за нас говорять наші очі.
Цю мить ми виткали зі снів,
З"являлися котрі посеред ночі,
Де ми удвох у лоні тьми,
Мов на долоні в місяця - на ложі.
...Для когось тільки мить.., а ми,
Насправді між собою геть не схожі
(Одної річки береги),
Цю диво-мить проносимо крізь рОки
В очах своїх. І навкруги
Прекрасний світ, життя ріка - широка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387348
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2012
автор: Бойчук Роман