Турбує душу стукіт серця
У глибині єства людського:
Зі звітом стати перед Богом
Колись усе - таки прийдеться.
У середовищі чернецтва,
Канонізуючи святого,
Погане все беруть від нього,
Стирають зле в життя чернетці.
А хто в миру? Яка їх доля?
Невже вони собі дозволять
Вагомий занедбати звіт?
Як той, хто є звичайним смертним,
Гріх при житті хотів би стерти,
Бо вмру і не помітить світ.
24.12.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387409
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 24.12.2012
автор: Рідний