Такого більше не буде…

Я  зневажаю  руку,
Що  била  у  житті  мене
Й  ненавиджу  ту  муку
Яка  у  безвість  жене.

Не  вартий  моїх  сліз
Ніхто  на  цій  землі!
Квартира  повна  валіз,
Бо  житиму  в  пустелі.

Не  сталось  кінця  світу,
Бо  він  був  в  нашій  душі.
Охопив  він  півсвіту,
Бо  кожному  ми  чужі.

Заплакані  очі  втираю,
Натхнення  шукаю  в  собі.
Сподіваюся  -  не  програю,
Бо  не  хочу  жити  в  ганьбі.́́́́́́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387488
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2012
автор: Уляна Вівторок