Хмуро-хмуро із вікна
Заглядає в дім зима.
Сонце, наче немовля,
У хмарини пелена.
Небо – мишеня мале –
Сірогруде і сліпе
Тяжко дихає, хропе,
Часом пчихне, щось пішле.
Тихо-тихо навкруги.
Сплять завіяні луги.
І сховали спів пташки
В наїжачені грудки.
Тужить у хатині кіт,
Їсть поволі свій обід
І бігом на килимок,
Щоб скрутитися в клубок,
Солодесенько поспать,
Сірий день перечекать.
Пес у буді і собі
Сни лапає голубі.
В свій полон усе зима
Хоче взяти, та дарма.
Бо ж то дітоньки малі,
Не скоряються зимі.
Йдуть у двір вони гулять.
Сірі хмари розганять.
Прутом б'ють:
- Агов, ідіть,
Сонце яснеє пустіть!
(для дітей)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387489
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.12.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)