Коли по дванадцятій і воском стає часопростір
Коли чорні літери стають картинами злості
Коли голова не рахує не думає плутає
коли всі думки стають кропив’яними жмутами
коли меланхолія й трохи гарячки в тілі
коли сухі губи уже як коса посивіли
коли хочеш дихати й від того ламаються кості
коли по дванадцятій і воском стає часопростір
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387515
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2012
автор: та що пише