Кунсткамера

Любителям  чорного  гумору

В  Петербурзі  був  я  свідком  такої  пригоди…  
А  ви  знаєте,  не  завжди  є  така  нагода,
Відвідати  кунсткамеру,  вільно  походити,
Роздивитись  все  довкола,  ще  й  поговорити.
І  кинувся  мені  в  очі  один  чолов’яга,
Розглядав  дитину  в  спирті,  щось  шептав  бідага.
Але  мимрив  так  тихенько,  що  не  чуть  нічого,
Мов  молився  він  до  Бога  за  хлопця  отого…
Поруч  була  екскурсія,  людей  три  десятки,
Але  тиша  була  в  залі,  все  було  в  порядку.
Екскурсовод  –  файна  жінка,  звернула  увагу
Її  також  зацікавив  мимра  -  чолов’яга…
Підійшла  вона  тихенько  й  пита  чоловіка,
Невже  ж  його  здивував  так  хлопчина  –  каліка.
-  Мене  завидки  беруть,  я  тут  гість  незваний…
Він  же  вічно  молодий  і  щоденно  п’яний.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387582
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2012
автор: Віталій Назарук