Ранок зимовий і дівчинка Ната

Ранок  зимовий
Згорнувся  клубочком  –
В  Нати  під  ковдрою
Тихо  воркоче.
Тепло  і  затишно
Тут  біля  Нати  -
Ще  би  хоч  трішечки-
Трішки  поспати.
Тільки  будильник
Уперто  тенькоче  –
Ранок  з-під  ковдри
Докликатись  хоче.
-  Ранку  лінивий
І  дівчинко  Нато!
Це  вже  до  школи
Пора  уставати!
-  Раночку  добрий!  –
Всміхнулася  Ната.  –
Я  загорну  тебе
В  теплий  халатик
Ще  й  напою  із
Лимоном  чайком  –
Буде  нам  затишно
Й  тепло  обом!

*Для  Наталі  Данилюк    -  Кульбабки  і  для  всіх,  хто  у  кутику  серця  
 ще  відчуває  себе  маленькою  Натою!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387592
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 25.12.2012
автор: olesyav