Ця Клітка…Відсутність твоєї свободи.
Постійне бажання тікати подалі.
Полишити стіни заради природи,
позбутися присмаків смутку й печалю.
Розкинути руки злетіти, літати,
полишити тупість людського буття.
Піднятися з бруду, людиною стати
І більше не нівечити свого життя.
Спалити у пам’яті спогади болю,
обличчя ссавців і жорстке полювання,
Тікати щосили із клітки на волю,
назустріч життю і палким сподіванням.
Піднятися, гордо розправити крила,
вдихнути повітря на повні легені
Природа…свобода, бажання і сила –
Це мрії твої і вечірні, і денні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387597
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.12.2012
автор: Ентелехія