Під Крутами
Обірвалось життя на найвищій гітарній струні.
І змовкаючи линуть до нас ті печальні акорди.
Там під Крутами впав, від ворожої кулі в спині...
Таку долю безжальну наткали солдатові Мойри.
Кров багрянцем вкриває лиш випалі юні сніги.
Плаче мати стара, тільки марні благання і сльози.
Не один він упав, їх аж триста, і всі юнаки...
Всі рядами лежать на засипаній снігом дорозі.
І минають роки, а могила несхитно стоїть
там, на вкритому горем й сльозами сумнім бездорожжі.
Тихо плаче свіча, опечатує жахи століть...
І пливуть в забуття поміж нас ті роки переможні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387610
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2012
автор: Таня Сугай