Щастя котилось сонцем по небі.
Побачиш хіба його? - Ні...
Пораниш лиш ноги в життєвій стерні.
...Легкої дороги шукати не треба.
Щастя озвалося сміхом дитини.
До серця її пригорни -
Надією, радістю оборони.
Пий віру, мов воду, кожної днини.
Щастя вплелося у всі твої дати:
Від нього це світло, затишшя, тепло.
Роки ніжно пестять і душу, й чоло.
Щастя є скрізь...Вмій його упіймати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387701
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.12.2012
автор: zazemlena