дивись
розлоге захмарення стрітень
ніч витікає з надпитих очей
сходяться дотики
майже нізвідки
дивись
десять міст
на спині породіллі
підсолоджую сіллю
твій страх
подивись
в цій забутості
тільки я
розфарбовую нашу безглуздість
друзі просто замовкли
і край.
роздивись
вечір чаєм пролився
на одяг
жоден з нас
ще не зрадив природі
дивись.
твоя вись
то земля для посухи
я відточую рухи
просто
не скаржся на зір
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387762
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2012
автор: Biryuza