Болить у грудях, я хворію Вами,
При сні мовчу, а як не сплю – сльоза…
Пишу листи щодня, шлю телеграми,
Хоч на папері каплями роса.
Хіба чужі? Недавно ж були рідні…
Складали казку ввечері, як сон,
Вітри завили і уже не видно,
Сонця того, що сяяло обом.
Доля на двох чомусь нас залишила,
Казка душі пішла без вороття,
В єдине ціле нитками не зшила,
Дві різні долі на усе життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387799
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2012
автор: Віталій Назарук