На столі недопита кава,
Наче встав з-за стола на мить.
Одним поглядом все сказала,
Тож про, що тепер говорить?
Тому голосно буду мовчати,
Здригатись, завіса скрипить.
Горда - пиха тебе не признати,
Самолюбство моє болить...
Очі в стелю, оце свобода!
Тінь по вікнах, чи не бува?..
Тиші смуток як в негоду,
Я на кухні п*ю каву сама.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2012
автор: Вразлива