Моє життя змінюється з боку нещастя.
Гірка правда теж приносить
солодке відання.
Знаєш, та гіркота тільки підсилює
пориви ейфорії.
Я не сумую,
я насолоджуюсь
солоним присмаком.
Якщо хочеш мене
кривдити,
даремні твої намагання -
у мене навіть падіння
окрилені.
Вмію знаходити цінність,
користь,
переваги.
Дякую -
Не саркастичне
і зовсім без докорів,
щире,сповнене радості
пізнання.
Ти розвіяв ілюзію-привидів.
Хіба зникнення духів смерті зветься
якось крім очищення?
Шкода
не можу тим же віддячити.
Моя сила
в особливості сприйняття.
Й щоб невдачі
приносили окрилення
треба розуміти мій
субєктивний погляд
на це життя.
Ніяких претензій до тебе
Ти призвів до зцілення,
які тут можуть бути
поранення?
Сльози...їх немає,
по мінімуму від щастя
або як результат виведення
блуду.
Знаєш,
я так собі заздрю.
Ти безсилий проти моєї ідеології,
тому мій сад вічно квітнутиме.
Твої стріли трояндові,
мої мрії плідні.
Твої кривди-спроби
у мене рясно розквітнуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387893
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2012
автор: Незрозуміла