Не стрічаєшся увісні
Не шукаєш в сумних коридорах
Може так захотілось мені
Оминати твій звабливий порух
Відчайдушна поспішна пора
Проминула юнацьким свавіллям
А тепера загнила нора
Закидає буденним весіллям
Те подай.. принеси... не люби...
Не шукай ні троянди ні маку
А відтінок волосся рудий
Запротор за решітку, за грати
І отримавши скарбу гріхів
У незмозі відчути таємне
Розумієш – когось би й зігрів
Та воно не кохане й злиденне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387986
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2012
автор: Poeta a terra deserta