Ця пізня осінь…

Ця  пізня  осінь  сонячної  днини
Відлунює  в  пришерхлих  калюжáх
Вродливий  сміх,  
                       звабливий  до  неспину,
Такий  безглуздо  щирий  –  просто  жах!

І  невтямки  мені  з  якогось  біса,
Прегарна  юнко,  мавко  лісова:
Твої  слова  розумного  замісу
Чи  з  роду  божевільного  слова?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388063
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2012
автор: Олег Завадський