Я бачу, що моя країна у біді
Що вороги збезчестили її
І серед закріпачених людей
Сам почуваюся в ярмі
Так,пощастило,маємо державу
Поділену на різні табори
А наш народ колись єдиний
Розколотий на правий-лівий береги
За що тебе покарано,країно?
Невже від тебе відвернувся Бог?
Над нами правлять темні сили
А замість "диму батьківщини"-смог
О ненько моя,Україно,
О рідна,священна земля
Чи ж не була могутня,сильна
А вороги обходили здаля?
Ні не була,ні зараз, ні тоді
І вороги не гинули на сонці
За тебе проливали кров сини
Твоєї волі й слави охоронці
Крізь товщу років й сивину віків
Крізь всі слова облуди і брехні
Я чую плач козацьких матерів
І смерть героїв бачу уві сні
І знаю,що вже скоро час розплати
Що Україна здійметься з колін
І зацвітуть сади,і забіліють хати
За це життя віддасть твій вірний син.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388083
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 27.12.2012
автор: Чернець