З часом почала задумуватися ,не вірячи раніше,в переродження душі.Та неодноразова подорож в один і той сам сон. На ранок пам*ятаю ясні зображення, події. Не це століття, одяг, час, розмова не сучасна. Дивна хода і по красиво викладеному паркеті, павою ступаю. Десь чути музику..
Полонез на зміну краков*як,далі мазурка. Двері величні широко відчиняю ,грає там оркестр. Велика зала з люстрами і пишністю нарядів притягає. Оглядуюся у всебіч та увагу на мене ніхто не звертає.Сама собі дивуюся,-у чому річ? Та в відображенні дзеркал точнісінько, як інші виглядаю. О, Боже! Зачіска три поверхи на голові з якимись чудернацькими шпильками, а сукня з шлейфом і бантами. На стінах всюди дзеркала,ще ближче підійшла, вдивляюсь.. Та у відображенні всміхаюсь й сама собі подобаюсь.Аж раптом! Пристійний кавалер, кніксетом, елегантно запросив у танець. Хвилиночку вагаюсь... Все ж руку подала і в танці поважно закружляли. Танцюю й ніби розуміючи у сні,що я душею на своєму місці,а тіло зараз в іншому часі п еребуває тимчасово,припадково й повернеться . Душа ж враз полетить туди, де має бути, де її чекають...Збудилася... Знова той сон. Чи може він щось означати? Хтось скаже по-менше фантастики читати. Та я задумуюсь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388106
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2012
автор: Вразлива