Одного разу, порушивши правила,
так і кортить приєднатись до
кавалькади.
А потім одягти нових речей,
малювати рота і нігті у червоне і
чорне, а вони занімілі і білі.
Іржаві лещата скриплять
у підвалинах наших осель.
Над усе хочеться пива і слів,
але що, як моя панацея- це хтось
зрозумілий?
Та нудне, занехаяне, темне, не те,
а забуте, тихе, відчужено
скиглить до кого іще.
По-губах і ногах тече
вода у гарячій молитві, у дУші
до мила і солі.
І зливається з кров"ю, і кров"ю несе
хвороби.
Не викреслюю фраз, не обводжу
навколо пальця.
Іди геть і пусти в моє серце
повстанця.
Знайшла те, що захотіла шукати,
втрапила дзьобом у клітку і
коріння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388153
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2012
автор: Harmonika