Ми ділимось припущеннями необачно
Виходимо за межі глузду навмання.
Бажання здивувати інших
Доводить до нечесного життя.
Кого ми називаємо пророком –
Усіх, хто лестить вуха нам,
Хто бажане нам видає за дійсне,
Дарма що то пусті слова.
Сама людина немічна і квола,
Не знає що буде за мить.
Тому звертає погляд свій угору,
Клянеться небом, чарами манить.
Що знаєм ми про сферу духів
Крім таємничих небилиць – байок,
Окрім фантазій несусвітніх…..
Хіба що сповістив нам Бог.
Творець про намір Свій говорить,
І не відмінить вже ніяк:
«Людина буде жити вічно,
Земля є місцем для життя».
Щоб людство в цім не сумнівалось,
Бог вибрав тих, хто сповіщав братів.
Усе докладно в книгах описали,
Написане незмінне упродовж віків.
Пророцтва, що від Бога, збулись:
Імперії пішли у небуття.
Царі зухвалі, що Його не знали,
Потоплені у морі, мов сміття!
Події нинішні нас часом непокоять.
Страшать «прогнозами» удаваних знавців.
Окультні слуги пантеличать розум,
Прибульцями лякають, «війнами світів».
Та все це – марні сподівання,
Ілюзії, що страшать простаків.
То методичне зле відволікання,
Щоб голову підняти хтось не смів.
Пророцтва Біблії говорять про наш час.
Ми бачим їх, бо поряд них живемо.
Людина не зупинить хід подій,
А зрозуміти – мусить, треба!
Про сильні землетруси написав Лука.
Слова, що чув від Господа Ісуса.
Крім них ознаки інші будуть водночас.
Хто має розум, нашорошить вуха.
Марко приводить сказане Христом,
Що «буде голод»…дивно комусь слухать,
Та факти свідчать саме про таке:
Людська байдужість – голод і розруха!
Хвороби не бояться меж,
Нема для них бар’єрів ні кордонів.
Старі хвороби і нові й нові
На жертву забирають міліони.
Найбільш страшні проблеми голови,
Зіпсутий, нездоровий розум.
Природної любові бракло всім –
Насильство і жорстокість всіх тривожить.
Нема господарів Землі,
Хижацьке нищення природи.
Забруднене довкола все…
Як зупинити цю страшну негоду?
Щоб припинити гріх, щоб зникло зло
Повинен кожен чесно відповісти:
До чого серце схилене його –
Бог не залишить на землі нечистих.
Новину добру хай почують всі.
І особисто будуть вибирати.
Нема тут ні царів, ані рабів –
Звіт перед Сином Божим мусять дати!
2 Тимофія 3:1-5 «Тож знай, що в останні дні прийдуть скрутні часи, коли жити буде дуже важко. Бо тоді люди будуть самолюбні, грошолюбні, чванливі, пихаті, сповнені зневаги, неслухняні батькам, невдячні. Вони не виявлятимуть відданості, не матимуть природної любові, самовладання, не йтимуть на жодні поступки, не любитимуть великодушності. Крім того, люди будуть жорстокі, наклепники, зрадники, свавільні, горді, вони любитимуть задоволення, а не Бога і лише будуть робити вигляд, що виявляють відданість Богові, але зречуться її сили. Відвертайся від таких.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388270
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2012
автор: А.Б.В.Гість