Синьоока

Ти  відійшла...  Я  вибрав  іншу  стежку…
Слова  втекли...  Вселився  в  серце  біль…
Воно  мені  вже  нині  не  належить,
Ятриться  рана,  наче  сиплять  сіль.

І  що  не  день,  ти  далі  все  і  далі…
Хоча  ріднішої,  як  ти  я  ще  не  мав,
Наше  життя  натискує  педалі,
Відстань  росте  від  тої,  що  кохав.


Прости  й  прощай,  красуне  синьоока,
Не  знаю  чи  зустріну  ще  колись?
Чи  ще  втоплюся  я  в  очах  глибоких,
Чи  синьоокі  вже  перевелись…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388281
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2012
автор: Віталій Назарук