"На рожевих струнах забринів світанок".
Горизонт встеляє пурпур з висоти.
Як же свіжо пахне український ранок!
Тут пейзаж чудовий рідної краси.
Тихо і безшумно встану на світанні.
Босоніж по травах на луги піду.
Бач, іскряться роси в сивому тумані,
вітер гне додолу молоду вербу.
А попід рікою в комишах сховавшись,
жабки розмовляють, рибка пропливе.
А ось там, за дубом, хтось стоїть обнявшись...
Все таке чудове, радісне, живе.
Голубіє небо, меркнуть ясні зорі,
на безмежний простір сонце виплива.
Проросте насіння в зораному полі,
Пролунає дзвінко пісня солов'я.
Все живе довкола скаже:"Добрий ранок!"
Прокидайся, друже, новий день тепер.
"На рожевих струнах забринів світанок"
і розлив довкола щастя акварель!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388516
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2012
автор: Таня Сугай