Мій потяг на Київ. На вулицях ночі.
І нам провідник не ввімкне ліхтарів.
За вікнами села минають охоче,
За вікнами люди чекають волхвів.
Приваблює відстань своєю красою
Та манить незнатність промоклих доріг.
Столиця зустріне холодною грою,
Яку ще ніхто зрозуміти не зміг.
Качає вагони по коліям старим,
І чути далеко дзвони церков.
Я їду назустріч сумуючим хмарам,
Які наздогнати не зможемо знов.
А наш машиніст відправляється швидко.
А наші годинники будуть іти.
І я буду тут ще нескоро та рідко,
Бо Уж та Дніпро мають довгі мости.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388530
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2012
автор: Аліна Божнюк