Радій, веселись толерантна Європо,
Допоки не бачиш на тілі гангрен.
Потонеш у піні брудного потопу
І жодний нащадок не буде спасен.
Везуть поїзди мільйони вагонів
Смердючих, немитих, переповнених злом.
То суне загроза до твоїх кордонів,
Що шию скує величезним вузлом.
Позбавлені прав твої рідні діти,
За рух непокори висять на хрестах.
У тюрмах, в неволі повинні сидіти,
А геї крокують парадом в містах.
Розпуста цвіте, як квіти в теплиці.
Вже гидко дивитись на голих потвор.
Мечеті ростуть, де були каплиці,
Поширення має ісламський терор.
Машини горять, магазини розбиті.
Араби ґвалтують дівчат і жінок.
Расизм проти білих. Вже є навіть вбиті.
Неси на могилу їм великий вінок.
Мовчиш, бо не чуєш, не слухаєш правди,
Не бачиш абсурду брехливих ідей.
На жаль ти в полоні на довго, на завжди –
Занепад чекає на білих людей.
Втішайся Європо – добилася свого.
Тепер усі рівні, єдиний закон.
Відкрила дорогу для світу чужого
І впадеш, як падав колись Вавилон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388762
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.12.2012
автор: Бойчук Ігор