Не зупинити шалених дум,
Не зупинити волі бурі.
Не зупинити серця шум,
Коли живеш ти у сумбурі.
Не відновити в пам’яті, ні !
Твої очі, як небо Вкраїни.
Не забути ніколи ті дні,
Коли до щастя біг ти крізь стіни
Не судити ніколи про тих,
Хто живе думкою новою.
Не впіймати день, що стих
І побіг до ночі в покої.
Не жаліти! Ні про що!
Не оглядатись в минуле даремно.
Не зрозуміти рокового ніщо,
Що з нічим братається кревно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388772
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.12.2012
автор: Коваль Богдан