В нашій країні
Не один ще мудак.
Мрії в руїні
Розумний дурак.
Хто розуміє
Тому в руки "флаг".
Хтось пожаліє,
Шоу – аншлаг.
Вже й не світає,
Дурні небеса.
Щоб знати - не знає,
І вогник згаса.
Що пам’ятати –
Далеко ті хмари
Пора уже зняти
Pink окуляри.
Тон чорного спектра
Чудес не буває.
І сантиметра
Бува не хватає.
Я плачу, я злюся
Я з горя кричу.
Ніщо не доб’юся
Кругом пролечу.
Це все депресія
Сенс у нулях.
Дешева агресія
У «зелених» морях.
Рішення життя,
Як в сіні голка.
Нема вороття
Для єдиного вовка.
Люди, як змії –
Хочуть вбивати,
Нема місця мрії –
Для того шукати!?
Якщо хочеш жити –
Живи в стороні,
«Навчіться любити»
Пишу на стіні.
Я ще поборюся
За місце у світі,
Все ж я доб’юся
Щастя в цім city.
Хтось рамки малює,
А сам не ввійшов.
Money цінує,
А ум не знайшов.
Можна купити
Освіту – фігня.
Треба вчити,
Та краще тусня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388785
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2012
автор: Grave