По леді, як по склі на ковзанах,
біжить,стрибає час ,летить стрілою.
Згори несеться та веслуючи по морю
захекався, розчервонів- немає супокою.
Куди б сховатись,відпочить,де постоять, чи посидіть?
та стрілки трудівниці ,одна одну підганяють..
На циферблаті, різні події двері відчиняють,
А дні з календарів листочками злітають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388792
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2012
автор: Вразлива