Об’єму стійкість і волога,
Непередбаченість весни, дорога,
В моїй уяві світ малюють, пісню.
Але мені стояти тісно,
Мій дух до Бога хоче, звісно,
Чим ближче ростом підійти.
І не важливо, я чи ти,
Давать нам треба благодать на благодать.
Її від Бога донести творінню Божому,
В яке вдихнув Він дух.
Листи від Нього прочитать,
Привести в рух спасіння атмосферу.
Творець небес − мій кращий Друг.
Дивлюсь навколо в темний простір, −
Ми там з тобою наче гості,
Що хвилю світла принесли,
І я далеко дуже радий,
Що в цьому просторі є лишній шмат землі,
Є цілина для добрих справ,
Доречний привід влаштувати хлібодар.
Це все в добра відсутності ілюзій.
Навколо храму бачу пар,
Невпинну течію до лісу, до отар.
Ніхто не рветься будувати греблю,
Й порогами не рясно. Класно!
Не буде часу кращого робити хлібодар.
Кому відкрив Бог вуха хай почує,
Хай звільниться від планування мар, −
Не буде часу кращого робити хлібодар!
12,14.05.04
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3888
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.04.2005
автор: Iгор Дзюба