* * *
Розбудив мене вірш.
Наболілим діливсь
світанково-натхненно, привільно.
Струменята любові
у строфи лились.
Кожне слово у серці бриніло.
Щемно й любо було.
Все минає колись.
Умовкає мелодія дивна.
Окриляй мене, вірш!
Солов’їно полийсь,
щоб в мені не дрімала людина.
Наша доля така.
Дорогим землякам
зичу завжди міжзоряних злетів!
Не дарма ж з давнини
легендарні Лубни –
це столиця планети поетів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389135
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА