Не сип на рану мені сіль,
Вона ще кровоточить, не згоїлась.
Від кулі, яка влучила у ціль
Й навіки в серці тихо причаїлась.
Хіба не бачиш, що мене болить,
Що сльози дзюркотять струмками?
Життя ще тліє, але не горить
І вітер вільно грається думками.
Не треба більше, сіль не сип,
Не бий болючими словами.
Вже голос ніжний твій охрип,
Лице закрила рукавами.
Ось знову з рани кров тече
Її ніколи певно не загою.
Болить мене, мене пече,
Як ненароком бачуся з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389151
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2013
автор: Бойчук Ігор