Вона сиділа і чекала на дзвінок-
Такий єдиний і такий жаданий!
-Ваш абонент натиснув на курок!..-
Вчувалось у комп'ютерній програмі...
А десь летіли прийняті гудки-
І попадали в "яблучко" мішені.
Чому ж не може бути навпаки?
Чому ж ця тиша в спалахах мігрені?..
Вже усміхнулись зорям ліхтарі,
В кімнаті тиша. Цокає годинник.
-Ну де він ходить о такій порі?-
Запульсувало в скронях безупину...
А десь летіли не її гудки,
Не в неї телефон співав щасливо...
На відстань занімілої руки
Відсунулась надія полохлива...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389163
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2013
автор: Любов Ігнатова