Який не пройшов Полігони Іспитів

Цокотіння  Однорога  копит,
Буйне  цвітіння  волосся  у  гриві,
Відкинуте  недбало  тіло  Лоліт,
Бо  в  оргазмі  розірвані  зливи.
На  ріг  самим  насаджене  серце  -
Вежа  фізичного  трунку  кохання,
А  його  очі  застигли  як  скельця,
Вбиті  спазмом  у  череп  Пізнання.
Нікчемність  багаття  мертвих  бажань,
Перевершеність  жорстокої  честі,
І  мертве  падіння  усіх  сподівань
На  Тибет  через  призму  Авести.

15.01.1993
К.
КВ-1

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389291
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2013
автор: Левчишин Віктор